У Женеві розташовані секретаріати низки багатосторонніх природоохоронних конвенцій, діяльність яких спрямована на охорону довкілля, збереження біологічного різноманіття, раціональне використання природних ресурсів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища та розвиток міжнародного екологічного співробітництва.

Більшість із них функціонує під егідою Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP) та Європейської економічної комісії ООН (UNECE) і є важливими міжнародно-правовими механізмами співробітництва держав у сфері охорони довкілля.

Природоохоронні конвенції системи UNEP

У Женеві функціонують секретаріати таких багатосторонніх природоохоронних угод:

· Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням;

· Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі;

· Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі;

· Мінаматська конвенція про ртуть;

· Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Природоохоронні конвенції Європейської економічної комісії ООН

У рамках Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН функціонують секретаріати п’яти природоохоронних конвенцій, а також пов’язаних з ними протоколів:

· Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) та Протокол про стратегічну екологічну оцінку;

· Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) та Протокол про реєстри викидів і перенесення забруднювачів;

· Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та протоколи до неї;

· Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер та Протокол про воду та здоровʼя;

· Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій.

Комітет з екологічної політики ЄЕК ООН

Ключовим міжурядовим органом ЄЕК ООН з питань екологічної політики є Комітет з екологічної політики (Committee on Environmental Policy, CEP). Серед основних напрямів його діяльності – реалізація загальноєвропейського процесу «Довкілля для Європи», проведення

Оглядів результативності екологічної діяльності (Environmental Performance Reviews), розвиток систем екологічного моніторингу та оцінки, а також обмін досвідом і найкращими практиками між державами-членами.

Участь України

Україна є стороною багатосторонніх природоохоронних конвенцій, секретаріати яких розташовані у Женеві, та бере активну участь у роботі їхніх Конференцій Сторін, комітетів, робочих груп та інших допоміжних органів. Діяльність української сторони спрямована на забезпечення виконання міжнародних екологічних зобов’язань, розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони довкілля та участь у формуванні міжнародного екологічного порядку денного.

З початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України одним із пріоритетних напрямів роботи Постійного представництва стало привернення уваги міжнародної спільноти до екологічних наслідків російської агресії та використання механізмів природоохоронних конвенцій для документування та міжнародної оцінки таких наслідків.

Набутий Україною досвід документування та оцінки екологічних наслідків збройної агресії також має важливе значення для розвитку міжнародних підходів до захисту довкілля в умовах міжнародних збройних конфліктів.

Участь України в Рамсарській конвенції

Важливим напрямом міжнародної природоохоронної діяльності України є робота в рамках Конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція).

Під час 14-ї Конференції Договірних Сторін Рамсарської конвенції (COP14), що відбулася у листопаді 2022 року, було ухвалено Резолюцію XIV.20 «The Ramsar Convention’s response to environmental emergency in Ukraine relating to the damage of its Wetlands of International Importance (Ramsar Sites) stemming from the Russian Federation’s aggression». Документ став першим рішенням, присвяченим наслідкам міжнародного збройного конфлікту для водно-болотних угідь міжнародного значення. Резолюція доручила Секретаріату Конвенції здійснити міжнародну оцінку шкоди, завданої українським Рамсарським угіддям, координувати відповідну роботу із міжнародними організаціями та представити результати державам-учасницям.

На виконання зазначеної резолюції Секретаріатом Конвенції було підготовлено комплексну оцінку екологічної шкоди, завданої українським водно-болотним угіддям міжнародного значення внаслідок російської агресії, а також визначено рекомендації щодо їх відновлення.

Під час 15-ї Конференції Договірних Сторін (COP15), що відбулася у липні 2025 року у м. Вікторія-Фоллс (Республіка Зімбабве), було ухвалено Резолюцію XV.24, якою продовжено виконання Резолюції XIV.20 та започатковано наступний етап міжнародної роботи з оцінки та документування екологічних наслідків російської агресії для українських Рамсарських угідь.

Ухвалення двох послідовних резолюцій забезпечило закріплення питання екологічних наслідків російської агресії для українських Рамсарських угідь у порядку денному Конвенції та створило міжнародний механізм для подальшої оцінки завданої шкоди і вироблення рекомендацій щодо відновлення постраждалих водно-болотних угідь міжнародного значення, які відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, підтриманні водного режиму та пом’якшенні наслідків зміни клімату.