У вересні 2005 року під час Саміту глав держав та урядів у Нью-Йорку було ухвалено рішення про створення нового органу ООН у галузі прав людини – Ради ООН з прав людини (РПЛ).

У рамках реалізації цього рішення 15 березня 2006 року 60-та сесія Генеральної Асамблеї ООН ухвалила резолюцію 60/251, в якій містяться положення стосовно мандату, роботи, складу та процедури обрання членів Ради. Відповідно до резолюції, головною метою РПЛ є захист прав і основних свобод людини на справедливій та рівній основі, а також ефективна координація та інтеграція діяльності, що стосується прав людини, у рамках системи ООН.

До складу РПЛ входять 47 держав-членів, які обираються членами Генасамблеї ООН шляхом прямого таємного голосування за географічним розподілом: група африканських держав – 13 місць, група азійських держав – 13 місць, група держав Латинської Америки та Карибського басейну – 8 місць, група східноєвропейських країн – 6 місць та група західноєвропейських та інших держав – 7 місць. Члени РПЛ виконують свої повноваження протягом трьох років та не мають права на переобрання після двох поспіль термінів членства.

Протягом року проводиться не менше трьох сесій РПЛ, загальна тривалість яких складає десять тижнів. Передбачено також механізм скликання спеціальних сесій, наприклад, з метою попередження масштабних порушень прав людини та швидкого реагування на надзвичайні ситуації у сфері прав людини. Рада може проводити спеціальні сесії на вимогу одного з членів РПЛ за підтримки не менш ніж однієї третини членів Ради.

Значна увага Ради приділяється процесу огляду, раціоналізації та удосконалення мандатів системи спеціальних процедур РПЛ - одному з головних елементів ООН із захисту та заохочення прав людини у світі. Основою цієї системи є незалежність та практичний досвід утримувачів мандатів спеціальних процедур, які мають безпосередній доступ до інформації через контакти з урядами та іншими зацікавленими сторонами, зокрема, у ході їх візитів до країн. Завдяки механізму спеціальних процедур вдалося вирішити низку проблем щодо порушень прав людини, з якими зіштовхнулися окремі особи чи групи осіб, та були вжиті відповідні заходи з покращення ситуації.

Значною мірою ефективність діяльності РПЛ визначається функціонуванням механізму Універсального періодичного огляду (УПО), за допомогою якого проводиться огляд виконання всіма державами-членами ООН їхніх зобов’язань у галузі прав людини. Упродовж двох циклів (2006-2011 рр. та 2012-2017 рр.) УПО довів свою ефективність як справедливий, транспарентний механізм, який діє на основі принципу рівних підходів та критеріїв до усіх без винятку країн. У травні 2017 р. розпочався третій цикл Універсального періодичного огляду.

Активно співпрацюючи з механізмом Універсального періодичного огляду РПЛ, Україна успішно пройшла вже три цикла УПО у (2008, 2012 т 2017 рр). Затверджені доповіді про проходження Україною 1-го, 2-го та 3-го циклу Огляду, а також інші матеріали.

Україна надає пріоритетного значення співробітництву з РПЛ у сфері захисту прав людини, розглядаючи цю діяльність як важливий внесок у зміцнення міжнародної стабільності і безпеки та поширення демократичних стандартів у світі.

Україна вперше стала членом РПЛ у 2006 р. У 2008 р. нашу країну було переобрано до складу Ради на другий термін, до 2011 р. З червня 2011 року Україна активно співпрацювала з РПЛ у якості спостерігача, а в 2017 році була знову обрана членом Ради. Обрання та переобрання України до Ради ООН з прав людини слугувало визнанням досягнень нашої держави на шляху демократичного розвитку та зміцнення її міжнародного авторитету.

Участь України в роботі Ради і, зокрема, членство в ній підтверджує відданість нашої держави основоположним принципам, закріпленим у Всесвітній декларації прав людини, готовність відігравати активну роль на міжнародній арені та налагоджувати ефективне міжнародне співробітництво в цій сфері, спрямоване, насамперед, на адаптацію норм та стандартів у сфері захисту прав людини до європейських у світлі курсу України наєвропейську інтеграцію. Крім цього, членство України в Раді це невід’ємний елемент протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України, який надає  додаткові можливості для нейтралізації російської гібридної пропаганди щодо нашої держави, а також здійснення політичного та правового тиску на Російську Федерацію з метою звільнення та повернення в Україну незаконно утримуваних на території РФ громадян України та відновлення правлюдини українських громадян на тимчасово окупованих територіях України.

Починаючи з 2010 р. Україна послідовно та на регулярній основі просуває в РПЛ ініціативу щодо ролі превенції порушень прав людини. У вересні 2016 р. 33-та сесія Ради одностайно, як і у попередніх випадках, ухвалила четверту поспіль резолюцію «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини», співавторами якої стали понад 60 країн з усіх регіонів світу. У нинішній редакції резолюція спрямована на створення умов для всебічного міжнародного діалогу з метою вироблення взаємоприйнятної концепції превенції порушень прав людини.

27 червня 2014 р. у ході 26-ї сесії РПЛ була ухвалена голосуванням ініційована нашою країною резолюція ”Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини”. Побудована на положеннях доповідей Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), що містять оцінки правозахисної ситуації в нашій країні, насамперед, на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та на сході України, резолюція вітає співпрацю нашої держави з міжнародними правозахисними механізмами ООН та засуджує порушення прав людини, передусім у згаданих регіонах.

З 2015 р. Україна просуває в РПЛ однойменну резолюцію, головна мета якої– заснування й підтримання механізму регулярних інтерактивних діалогів щодо правозахисної ситуації в Україні, в тому числі щодо систематичних і грубих порушень прав людини на територіях нашої держави, тимчасово окупованих Російською Федерацією – в Автономній Республіці Крим та окремих районах Донецької і Луганської областей. Цей механізм дозволяє тримати ситуацію з правами людини, грубо порушуваними РФ, у фокусі міжнародної уваги. 

Україна є стороною майже всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації, Конвенція про права дитини, Конвенція проти тортур, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція про права інвалідів, Конвенція про захист всіх осіб від насильницьких зникнень.

Україна активно співпрацює з Верховним комісаром ООН з прав людини (з 17.10.2022 р.– Фолкер Тюрк, громадянин Республіки Австрія) та очолюваним ним Управлінням. Верховний комісар ООН з прав людини є головною посадовою особою, відповідальною за координацію всієї діяльності у галузі прав людини в рамках ООН. Наша країна підтримує заходи, спрямовані на зміцнення ролі Верховного комісара та підвищення ефективності координації діяльності органів і механізмів ООН у правозахисній галузі.

З середини березня 2014 р. на запрошення Уряду в Україні розгорнуто Моніторингову місію ООН з прав людини (ММПЛУ), яка регулярно звітує про стан правозахисної ситуації, передусім в окупованому Криму та на південному сході нашої держави. Також серед завдань Місії, на додаток до моніторингу та звітування, - підтримка зусиль української влади із зміцнення національної системи захисту прав людини, у т.ч. у контексті  розробки Національної стратегії у сфері прав людини та відповідного плану дій, зокрема шляхом надання консультативних послуг й технічної допомоги.