У вересні 2005 року під час Саміту глав держав та урядів у Нью-Йорку було ухвалено рішення про створення нового органу ООН у галузі прав людини – Ради ООН з прав людини (РПЛ). У рамках реалізації цього рішення 15 березня 2006 року 60-та сесія Генеральної Асамблеї ООН ухвалила резолюцію 60/251, в якій містяться положення стосовно мандата, роботи, складу та процедури обрання членів Ради. Відповідно до резолюції, головною метою РПЛ є захист прав і основних свобод людини на справедливій та рівній основі, а також ефективна координація та інтеграція діяльності, що стосується прав людини, у рамках системи ООН.
До складу РПЛ входять 47 держав-членів, які обираються членами Генасамблеї ООН шляхом прямого таємного голосування за географічним розподілом: група африканських держав – 13 місць, група азійських держав – 13 місць, група держав Латинської Америки та Карибського басейну – 8 місць, група східноєвропейських країн – 6 місць та група західноєвропейських та інших держав – 7 місць. Члени РПЛ виконують свої повноваження протягом трьох років та не мають права на переобрання після двох поспіль термінів членства.
Протягом року проводиться не менше трьох сесій РПЛ, передбачено також механізм скликання спеціальних сесій, наприклад, з метою попередження масштабних порушень прав людини та швидкого реагування на надзвичайні ситуації у сфері прав людини. Рада може проводити спеціальні сесії на вимогу одного з членів РПЛ за підтримки не менш ніж 1/3 членів Ради.
Спеціальні процедури Ради ООН з прав людини
Значна увага Ради приділяється процесу огляду, раціоналізації та удосконалення мандатів системи спеціальних процедур РПЛ - одному з головних елементів ООН із захисту та заохочення прав людини у світі. Основою цієї системи є незалежність та практичний досвід утримувачів мандатів спеціальних процедур, які мають безпосередній доступ до інформації через контакти з урядами та іншими зацікавленими сторонами, зокрема, у ході їх візитів до країн. Завдяки механізму спеціальних процедур вдалося вирішити низку проблем щодо порушень прав людини, з якими зіштовхнулися окремі особи чи групи осіб, та були вжиті відповідні заходи з покращення ситуації.
Універсальний періодичний огляд
Значною мірою ефективність діяльності РПЛ визначається функціонуванням механізму Універсального періодичного огляду (УПО), за допомогою якого проводиться огляд виконання всіма державами-членами ООН їхніх зобов’язань у галузі прав людини. Активно співпрацюючи з механізмом Універсального періодичного огляду РПЛ, Україна успішно пройшла вже три цикли УПО у (2008, 2012 т 2017 рр). Огляд Україною 4-го циклу УПО, який мав відбутися у січні 2023 року, було відкладено до січня 2027 року через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Участь України у діяльності Ради ООН з прав людини
Україна надає пріоритетного значення співробітництву з РПЛ у сфері захисту прав людини, розглядаючи цю діяльність як важливий внесок у зміцнення міжнародної стабільності і безпеки та поширення демократичних стандартів у світі.
Україна вперше стала членом РПЛ у 2006 р. У 2008 р. нашу країну було переобрано до складу Ради на другий термін, до 2011 р. З червня 2011 року Україна активно співпрацювала з РПЛ у якості спостерігача, а в 2017 році була знову обрана членом Ради та переобрана у 2020 році, до 2023 р. Обрання та переобрання України до Ради ООН з прав людини слугувало визнанням досягнень нашої держави на шляху демократичного розвитку та зміцнення її міжнародного авторитету. Кандидатуру України висунуто на наступний період 2027-2029 рр.
Участь України в роботі Ради і, зокрема, членство в ній, підтверджує відданість нашої держави основоположним принципам, закріпленим у Всесвітній декларації прав людини, готовність відігравати активну роль на міжнародній арені та налагоджувати ефективне міжнародне співробітництво в цій сфері, спрямоване, насамперед, на адаптацію норм та стандартів у сфері захисту прав людини до європейських у світлі курсу України на європейську інтеграцію. Крім цього, членство України в Раді це невід’ємний елемент протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України, який надає додаткові можливості для нейтралізації російської пропаганди щодо нашої держави, а також здійснення політичного та правового тиску на Російську Федерацію з метою звільнення та повернення в Україну незаконно утримуваних на території РФ громадян України та відновлення прав людини українських громадян на тимчасово окупованих територіях України.
Починаючи з 2010 р. Україна послідовно та на регулярній основі просуває в РПЛ ініціативу щодо ролі превенції порушень прав людини. У жовтні 2025 р. 60-а сесія Ради одностайно, як і у попередніх випадках, ухвалила шосту поспіль резолюцію 60/12 «Роль превенції у заохоченні та захисті прав людини», співавторами якої стали близько 60 країн з усіх регіонів світу. У нинішній редакції резолюція спрямована на створення умов для всебічного міжнародного діалогу з метою вироблення взаємоприйнятної концепції превенції порушень прав людини. Наступне оновлення резолюції заплановане на 69-й сесії РПЛ у жовтні 2028 р.
27 червня 2014 р. у ході 26-ї сесії РПЛ була ухвалена голосуванням ініційована нашою країною резолюція 26/30 «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини». Побудована на положеннях доповідей Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), що містять оцінки правозахисної ситуації в нашій країні, насамперед, на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та на сході України, резолюція вітає співпрацю нашої держави з міжнародними правозахисними механізмами ООН та засуджує порушення прав людини, передусім у згаданих регіонах. З 2015 р. Україна просуває в РПЛ однойменну резолюцію (останній проєкт 59/22 від липня 2025 року), головна мета якої – заснування й підтримання механізму регулярних інтерактивних діалогів щодо правозахисної ситуації в Україні, в тому числі щодо систематичних і грубих порушень прав людини на територіях нашої держави, тимчасово окупованих Російською Федерацією. Цей механізм дозволяє тримати ситуацію з правами людини, грубо порушуваними РФ, у фокусі міжнародної уваги. Наступне оновлення резолюції заплановане на 65-й сесії РПЛ у липні 2027 р.
Навесні 2022 року за ініціативи України консенсусом схвалено резолюцію 49/21 «Роль держав у протидії негативному впливу дезінформації на права людини», яка стала знаковою віхою у процесі формування міжнародно-правових засад боротьби з дезінформацією. Це перша резолюція на тему дезінформації в Раді ООН з прав людини і має важливий акцент саме на ролі та зобов’язаннях держав як головних гарантів захисту прав людини та які володіють унікальними можливостями для протидії та запобігання дезінформації. У тексті документа 55/10, оновленого у квітні 2024 року, також відображено актуальну на сьогоднішній день проблематику, зокрема, щодо використання дезінформації під час збройних конфліктів, протидії гендерно зумовленій дезінформації, зростаючого впливу та потенційної шкоди цифровізації та штучного інтелекту на свободу слова, а також використанню дезінформації під час виборчих кампаній. Ця ініціатива вже традиційно має у співавторстві близько 60 країн.
Україна є стороною майже всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації, Конвенція про права дитини, Конвенція проти тортур, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція про права інвалідів, Конвенція про захист всіх осіб від насильницьких зникнень.
Реагування на повномасштабну збройну агресію РФ проти України
У ході 49-ої сесії Ради ООН з прав людини (РПЛ) делегацією України скликано термінові дебати про ситуацію з правами людини в Україні внаслідок російської агресії (3-4 березня 2022 р.), за підсумками яких РПЛ схвалено резолюцію 49/1 «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», що підтверджує підтримку територіальній цілісності та суверенітету України, засуджує вторгнення РФ, закликає до виведення усіх російських військ та негайного припинення порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Вказаним документом схвалено важливе для України рішення про створення Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні. Комісія отримала повноваження розслідувати всі ймовірні порушення та зловживання у сфері прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права та пов’язані з ними злочини в контексті агресії РФ проти України (воєнні злочини, злочини проти людяності), встановлювати факти, формулювати правові висновки та надавати рекомендації щодо притягнення винних до відповідальності.
Ця резолюція також дала поштовх до подальшого рішення, прийнятого Генеральною асамблеєю ООН, про призупинення членства Росії в Раді ООН з прав людини у квітні 2022 року.
12 травня 2022 р. за ініціативи України та за підтримки 60-ти держав-членів ООН скликано Спеціальну 34-у сесію Ради ООН з прав людини щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії. За результатами Спецсесії ухвалено резолюцію РПЛ S-34/1 «Погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», через яку Комісія отримала мандат на проведення окремого розслідування подій в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях під час їх окупації в період з 24 лютого до 31 березня 2022 р.
Починаючи з 2022 року мандат Комісії регулярно продовжується рішеннями Рада ООН з прав людини з огляду на триваючий характер збройної агресії Російської Федерації проти України. Зокрема, його було подовжено резолюціями 52/32 (4 квітня 2023 р.), 55/23 (4 квітня 2024 р.), 58/24 (4 квітня 2025 р.) та 61/29 (30 березня 2026 р.), якою мандат продовжено до березня 2027 року.
Оновлення мандата традиційно відбувається під час весняних сесій Ради та супроводжується проведенням інтерактивних діалогів з членами Комісії. У рамках цих діалогів Комісія презентує свої регулярні та тематичні доповіді, що містять задокументовані факти порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також правову кваліфікацію відповідних діянь, включаючи воєнні злочини та злочини проти людяності.
Такі обговорення забезпечують постійну увагу міжнародної спільноти до ситуації в Україні, сприяють формуванню консолідованої міжнародної позиції щодо необхідності притягнення винних до відповідальності, а також слугують важливим інструментом політичного і правового тиску на Російську Федерацію.
Представлені Комісією матеріали використовуються державами, міжнародними організаціями та судовими інституціями для підтримки процесів документування, розслідування та притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в контексті агресії проти України.
Співпраця з Управлінням Верховного Комісара ООН з прав людини
Україна активно співпрацює з Верховним комісаром ООН з прав людини (з 17.10.2022 р. – Фолькер Тюрк, громадянин Австрії) та очолюваним ним Управлінням. Верховний комісар ООН з прав людини є головною посадовою особою, відповідальною за координацію всієї діяльності у галузі прав людини у рамках ООН. Наша країна підтримує заходи, спрямовані на зміцнення ролі Верховного комісара та підвищення ефективності координації діяльності органів і механізмів ООН у правозахисній галузі.
Ф.Тюрк став першим Верховним Комісаром ООН з прав людини, який з початку російської агресії у 2014 р. здійснив візит в Україну (4-8.12.2022). Під час брифінгів для ЗМІ та у власних виступах Верховний Комісар почав використовувати формулювання «війна росії проти України» та «повномасштабний збройний напад Росії на Україну». Крім цього, Верховний Комісар регулярно висвітлює ситуацію в Україні під час своїх виступів у РПЛ, спираючись на задокументовані дані Моніторингової місії ООН з прав людини в України, розгорнутої в Україні з 2014 року.
Управління Верховного Комісара активно реагує на події в Україні у соціальних мережах, свідченням чого є публікації щодо підриву Каховської дамби, засудження масштабних атак РФ на Одеський порт і зерносховища, смертельної атаки у селищі Гроза, масованих ракетних обстрілів РФ по Україні 29 грудня 2023 р. та 2 січня 2024 р., до 1000 днів з моменту вторгнення РФ до України та терористичної атаки в Кривому Розі 4 квітня 2025 р., а також регулярні публікації із засудженням масованих російських атак на медичну та енергетичну інфраструктури України.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні
З середини березня 2014 р. на запрошення Уряду в Україні розгорнуто Моніторингову місію ООН з прав людини (ММПЛУ), яка регулярно звітує про стан правозахисної ситуації, передусім в окупованому Криму та на південному сході нашої держави. Також серед завдань Місії, на додаток до моніторингу та звітування, - підтримка зусиль української влади із зміцнення національної системи захисту прав людини, у т.ч. у контексті розробки Національної стратегії у сфері прав людини та відповідного плану дій, зокрема шляхом надання консультативних послуг й технічної допомоги.
Задокументовані ММПЛУ достовірні дані про злочини РФ в Україні використовуються установами та механізмами в системі ООН, у тому числі у доповідях Генерального секретаря ООН щодо дотримання прав людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, та під час брифінгів у Раді Безпеки ООН. Цю інформація також було використано для циклу гуманітарних програм 2023 року, що сприяло формуванню механізмів реагування та наданню адресної гуманітарної допомоги.
ММПЛУ сприяє зусиллям у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності через міжнародні та національні правові механізми, зокрема суди. Наприклад, Європейський суд з прав людини покладався на інформацію ММПЛУ у своєму рішенні від 2023 року у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» щодо подій на сході України, зокрема збиття рейсу МН17. Крім іншого, ММПЛУ активно співпрацювала з Робочою групою ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, у частині комунікації з понад 200 родичами українських військовополонених та цивільних осіб, які зазнали насильницьких зникнень, з метою подальшого встановлення їхньої долі або місцезнаходження.