ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) – міжурядова організація, яка об'єднує митні території чотирьох європейських країн, які не вступили до Європейського Союзу, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Вона забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб.

ЄАВТ була заснована 4 січня 1960 року у м.Стокгольм (Швеція) шляхом підписання Стокгольмської угоди про ЄАВТ. Основною метою діяльності ЄАВТ було створення підґрунтя для лібералізації торгівлі промисловими товарами, переробленою сільськогосподарською продукцією, рибою та морепродуктами між країнами-членами цієї міжнародної організації. З моменту створення ЄАВТ встановила тісні торговельні відносини з ЄС та іншими країнами Центральної та Східної Європи, басейну Середземного моря, Азії, Північної та Південної Америки, Близького Сходу та Африки.

Станом на 2026 рік ЄАВТ укладено 35 угод про вільну торгівлю (охоплює 47 країн та 3 окремі митні території) з такими країнами: Албанія, Боснія і Герцеговина, Гонконг, Грузія, Еквадор, Єгипет, Ізраїль, Індія, Індонезія, Йорданія, Канада, Колумбія, країни Центральної Америки (Коста-Ріка, Гватемала, Панама), країни МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай), Республіка Корея, Ліван, Північна Македонія, Марокко, Малайзія, Мексика, Молдова, Південноафриканський митний союз, Перу, Рада співробітництва арабських держав Перської затоки, Сербія, Сінгапур, Таїланд, Туніс, Туреччина, Чорногорія, Філіппіни, Чилі та Україна.

Розвиток торговельних відносин з країнами та регіональними об’єднаннями спричинив необхідність перегляду країнами-членами ЄАВТ положень Стокгольмської угоди про ЄАВТ. Оновлену угоду було підписано 21 червня 2001 року у м.Вадуц (Ліхтенштейн) і вона набула чинності 1 червня 2002 року, одночасно з набуттям чинності пакетом двосторонніх угод між Швейцарією та ЄС. Положення оновленої угоди про ЄАВТ (Вадуцька конвенція) враховують розвиток торговельних відносин країн-членів ЄАВТ з ЄС та іншими торговельними партнерами. Вадуцька конвенція регулює відносини між країнами-членами ЄАВТ у сфері торгівлі товарами та послугами, конкурентної та інвестиційної політики, економічної та грошової політики, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЄАВТ

Рада ЄАВТ є основним робочим органом цієї міжурядової організації в рамках якої країни-члени ЄАВТ проводять переговори, консультації та приймають рішення щодо напрямів діяльності ЄАВТ. Як правило, засідання Ради ЄАВТ відбуваються 8 разів на рік на рівні Постійних представників країн-членів при ЄАВТ та раз на рік на рівні міністрів. При прийнятті рішень Радою ЄАВТ кожна країна-член має 1 голос. Зазвичай рішення Ради приймаються консенсусом.

На засіданнях Ради обговорюються основні питання, зокрема, відносин ЄАВТ з третіми країнами та питань, пов’язаних з угодами про вільну торгівлю, а також загальний огляд політики щодо ЄС та третіх країн. Рада має широкий мандат для розробки спільної політики та сприяння розвитку зв’язків з іншими державами, союзами держав або міжнародними організаціями.

Країни-члени по черзі головують в Раді ЄАВТ протягом одного року.

Рада ЄАВТ складається з Парламентського комітету, Консультаційного комітету, Комітету з питань розвитку відносин з третіми країнами, Комітету з питань спрощення процедур торгівлі, Бюджетного комітету, Економічного комітету, Комітету з питань технічних бар’єрів в торгівлі, Комітету експертів з митних питань та питань визначення походження товарів.

Діяльність ЄАВТ забезпечують три Секретаріати. Секретаріат ЄАВТ у Женеві відповідає за виконання положень Угоди про ЄАВТ та розвиток співробітництва ЄАВТ з третіми країнами, Секретаріат ЄАВТ у Брюсселі – за співробітництво ЄАВТ з ЄС, Секретаріат ЄАВТ у Люксембурзі – за співробітництво ЄАВТ з Європейським агентством з питань статистики (ЄВРОСТАТ). У Секретаріаті ЄАВТ працює близько 90 співробітників, з яких одна третина знаходяться у Женеві і дві третини в Брюсселі та Люксембурзі.

Секретаріату Женеві забезпечує сприяння у проведенні переговорів щодо угод про вільну торгівлю з країнами, що не є членами ЄС та надає відповідну підтримку Раді ЄАВТ.

Генеральним Секретарем ЄАВТ є Курт Джагер (Ліхтенштейн), який очолює Секретаріат ЄАВТ в Женеві з 2024 року.

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄАВТ

Для України країни ЄАВТ – це ринок ємністю в приблизно 15 млн споживачів з високою купівельною спроможністю та сукупним ВВП, який складає близько 1,33 трлн дол США.

ЄАВТ та Україна підписали Спільну декларацію про співпрацю у 2000 році.

Переговори щодо угоди про вільну торгівлю між чотирма державами ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія) і Україною були розпочаті у Києві 21 квітня 2009 року. Угоду про вільну торгівлю було укладено 24 червня 2010 року під час міністерської конференції ЄАВТ у м.Рейк’явік (Ісландія). Угода набула чинності 1 червня 2012 року.

Угода про вільну торгівлю є всеохоплюючою, включаючи торгівлю товарами (промислові та сільськогосподарські товари, риба та інші морські продукти), торгівлю послугами, інвестиції, спрощення процедур торгівлі, конкуренцію, захист прав інтелектуальної власності та державні закупівлі. Двосторонні угоди з торгівлі сільськогосподарською продукцією, укладені між окремими державами ЄАВТ та Україною також є частиною створеної зони вільної торгівлі між сторонами. Створений Спільний комітет сторін контролює функціонування угоди.

Верховна Рада України 7 грудня 2012 року ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та країнами-членами ЄАВТ, а також угоди у сфері сільського господарства між Україною і Норвегією, Україною та Ісландією, а також Україною і Швейцарією.

У 2024 році товарообіг між Україною та країнами ЄАВТ склав майже 1,3 млрд євро. Cередній темп зростання протягом останніх 5 років українського експорту до країн ЄАВТ — 4,9%, для імпорту з країн ЄАВТ до України — 9,3%.

Основні статті експорту до України:

• риба та морепродукти (229 млн євро);
• ліки та фармацевтичну продукцію (143 млн євро);
• зброя і боєприпаси (77 млн євро);
• транспортні засоби (77 млн євро);
• електротехніка (44 млн євро).

Основні статті імпорту до держав ЄАВТ:

• жири та олії (37 млн євро);
• дорогоцінне каміння і метали (26 млн євро);
• одяг і аксесуари (22 млн євро);
• меблі та матраци (20 млн євро);
• алкогольні та безалкогольні напої (20 млн євро).

Модернізована УВТ між Україною та країнами ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія) була підписана в м.Київ 8 квітня 2025 року. Від ЄАВТ на підписанні були присутні Міністерка торгівлі Норвегії С.Мюрсет, Міністр культури, інновацій та вищої освіти Ісландії Л.Ейнарсон, Делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України, Посол Ж.Гербер, посол Ліхтенштейну Ф.Бюхель, від української сторони – Юлія Свириденко.

У рамках Угоди сторони повністю скасували мита на промислову продукцію. В аграрній частині угоди з країнами ЄАВТ скасовують та зменшують мита на значну кількість аграрних товарів. Зокрема:

Ісландія:

• Повне скасування мита - на 142 товари (овочі, пшениця, продукти харчування);
• Кількість товарів без мита зросла на 9,8%, із частковим зниженням - у 3,5 рази (у порівнянні з 2010 роком).

Норвегія:

• Повне скасування мита - на 107 товарів (овочі, їстівні коренеплоди, ягоди та горіхи свіжі, варені, консервовані, олії, соки тощо);
• Часткове зниження мита - на 78 товарів (йогурт, масло і спреди, яйця, овочі, консервовані плоди та горіхи тощо);
• Кількість товарів без мита зросла на 11,4%, із частковим зниженням - зросла на 2,7% (у порівнянні з 2010 роком).

Швейцарія та Ліхтенштейн:

• Повне скасування мита - на 427 товарів (свинина, молоко, сири, мед, овочі, плоди і ягоди, борошно, олії тваринні та рослинні, м’ясо консервоване, фрукти тощо);
• Часткове зниження - на 163 товари (живі тварини, м’ясо ВРХ, свиней, інших тварин, птиці, молочна продукція, яйця, боби, овочі, ягоди);
• Загалом кількість безмитних товарів зросла на 66,2%.

Які нові розділи містить угода:

• Електронна комерція — спрощення онлайн-торгівлі, регулювання питань електронних підписів і контрактів, адміністрування безпаперової торгівлі тощо;
• Малі та середні підприємства — підвищує для МСП доступ до інформації, передбачає публікацію торгової та іншої комерційної інформації на веб-сайтах в т.ч. англійською мовою, співпрацю через спеціальні контактні пункти МСП тощо;
• Торгівля та сталий розвиток — торговельні відносини мають сприяти сталому розвитку.

Які положення переглянуті:

• Торгівля товарами, санітарні та фітосанітарні заходи — заходи та положення щодо технічних бар’єрів застосовуватимуться на основі відповідних угод СОТ;
• Спрощення процедур торгівлі — чіткі правила для експортерів, більше прозорості у питаннях процедури ліцензування імпорту тощо;
• Державні закупівлі — спрощення доступу постачальників до ринків держзакупівель;
• Співробітництво та захист інтелектуальної власності.

Наразі модернізована Угода очікує на ратифікацію з боку всіх сторін-підписантів. Набрання чинності Угоди заплановане на початок 2027 року.