17 травня 2016 року

Речник Верховного комісара ООН з прав людини: Руперт Колвіл

Місце: Женева

Тема: кримські татари

 

Завтра, 18 травня, відзначатиметься річниця депортації з Криму 1944 року під час Другої світової війни близько 200 тисяч татар. Хоча багатьом у кінцевому підсумку вдалося повернутися на свою історичну батьківщину, становище цієї вразливої меншини в Автономній Республіці Крим* залишається серйозною проблемою.

За останні два роки ми документуємо зростаюче переслідування кримських татар. Члени Меджлісу, представницького органу кримськотатарської спільноти, та їх прихильники продовжують зазнавати залякувань, утисків та ув'язнень, часто за сумнівними звинуваченнями.

Ми глибоко стурбовані забороною Меджлісу з боку так званого «верховного суду» Криму 26 квітня. Ми побоюємося, що визначення Меджлісу екстремістською організацією цим «судом» призведе до ще більших порушень прав людини кримських татар та їх колективного покарання.

З квітня 2014 року кримські татари зазнають довільних обшуків, конфіскації книг і арештів. Скарги на жорстоке поводження переважно залишаються нерозглянутими де-факто владою. 1 квітня цього року 35 осіб, в основному кримські татари, за наявною інформацією, були доправлені, без дотримання належного процесу, до поліцейського центру з протидії екстремізму в Сімферополі, де їх чотири години допитували, фотографували, знімали відбитки пальців і змусили надати зразки ДНК, перед тим, як відпустити. Минулого року [де-факто] влада закрила ряд кримськотатарських ЗМІ, а минулого тижня, за повідомленнями, також блокувала новини кримського сайту Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

Останнім часом «поліція» заарештувала двох кримських татар в Краснокам'янці 18 квітня і чотирьох у Бахчисараї 12 травня. Їм були пред'явлені звинувачення за підозрою в належності до екстремістської організації, забороненої в Російській Федерації, але не в Україні. Чотирнадцять людей в цілому, в основному кримських татар, на цей час перебувають за гратами в Криму в очікуванні суду за їх нібито членство у цій організації. Четверо з них були заарештовані 2015 року, і поки що десять затримані 2016 року.

Відсутній також прогрес у розслідуванні смерті кримськотатарського активіста Решата Аметова, вбитого в березні 2014 року після його затримання під час мирного протесту чоловіками у формі військового зразка.

Ми нагадуємо Російській Федерації, яка де-факто здійснює контроль над територією Криму, про обов'язок забезпечувати дотримання прав меншин і корінних народів та гарантувати відсутність дискримінації та утисків щодо них. Ми також наполегливо закликаємо [де-факто] владу негайно скасувати заборону діяльності Меджлісу і забезпечити вільне користування правами на свободу слова, інформації, мирних зібрань, релігії або переконань для всіх жителів Криму.

Кримські татари були одним з восьми етнічних народів, які були силою вигнані із західної частини Радянського Союзу сталінським керівником таємної поліції Лаврентієм Берією та депортовані до Середньої Азії або Сибіру. Починаючи з 18 травня 1944 року приблизно 200 тисяч кримських татар були загнані на поїзди (більшість із них всього за два дні) та відправлені в Узбекистан. Вважається, що тисячі загинули в дорозі. Вони були одним з останніх восьми «депортованих народів», яким було дозволено повернутися до своєї справжньої батьківщини після угоди між Україною та Узбекистаном в 1999 році. Подальші зміни в національному законодавстві проклали шлях для їх законного повернення, даючи можливість не стати особами без громадянства.

Процеси реадмісії і реінтеграції кримських татар відбувалися за значної політичної, правової і практичної допомоги Організації Об'єднаних Націй. Вважається, що приблизно 240-250 тисяч кримських татар повернулися та отримали українське громадянство.

Меджліс кримськотатарського народу було засновано 1991 року та юридично визнано Указом Президента України в травні 1999 року.

---
* Статус Автономної Республіки Крим визначений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262.