Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві

Київ 05:10

Участь України у конвенційних органах у галузі роззброєння

Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про її знищення (КБТЗ)

Україна була країною-співавтором проекту Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про її знищення (КБТЗ), яка була схвалена  Генеральною АсамблеєюООН 16 грудня 1971 р. Наша держава підписала зазначений міжнародний інструмент 10 квітня 1972 р. і ратифікувала його 21 лютого 1975 р.

Україна не має власної біологічної зброї і не проводить роботи з її створення. Втім, на території нашої держави є установи лікувально-медичного, наукового та виробничого профілю, які мають банки мікроорганізмів, які підпадають під дію Конвенції. Починаючи з 1992 р. Україна щорічно надає Секретаріату ООН необхідну інформацію про виконання КБТЗ в рамках заходів зміцнення довіри.

Наша держава регулярно бере участь у міжнародних заходах по лінії Конвенції. Україна брала участь у засіданнях Спеціальної та Першої оглядової конференції КБТЗ, а також сесіях Спеціальної групи держав-учасниць Конвенції, у ході яких стала автором та співавтором низки пропозицій з ключових положень верифікаційного Протоколу до Конвенції.

Участь української сторони у щорічних зустрічах експертів та держав-членів, а також в оглядових конференціях Конвенції дозволяє належним чином захищати та просувати національні інтереси та пріоритети України у сферах біобезпеки і біозахисту нашої держави.

Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виготовлення і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення

Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська Конвенція) була відкрита для підписання 3 грудня 1997 р. і набула чинності 1 березня 1999 р. Україна підписала Конвенцію 24 лютого 1999 р. та ратифікувала її 18 травня 2005 р.

Основна мета Оттавської Конвенції - ліквідація запасів протипіхотних мін (ст.4) та забезпечення очистки замінованих цим озброєнням територій (ст.5). Відповідно, одним з пріоритетних завдань для України у контексті реалізації зазначеного міжнародного інструменту залишається здійснення широкого комплексу заходів з розмінування територій нашої держави від протипіхотних мін та їх ліквідації.

Участь України у міжнародних заходах по лінії Конвенції сприяє отриманню технічної, фінансової та експертної допомоги, необхідної для забезпечення належної імплементації Оттавської Конвенції у нашій державі.

Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію

Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію (КНЗ) є одним з найважливіших документів у галузі міжнародного гуманітарного права, які регламентують методи і засоби ведення війни.

КНЗ була прийнята на Конференції ООН, яка проводилася у Женеві у вересні 1979 р. та вересні-жовтні 1980 р. Україна ратифікувала міжнародний інструмент 23 червня 1982 р.

Головною метою положень, закріплених у Конвенції, є захист цивільного населення та комбатантів від надмірних ушкоджень чи невиправданих страждань внаслідок застосування конкретних видів звичайної зброї.

У зв'язку з необхідністю запровадження подальших заборон та обмежень на застосування конкретних видів звичайної зброї, у жовтні 1980 р. були схвалені додатковий Протокол І до Конвенції - «Про невиявлювані осколки», Протокол ІІ - «Про міни, міни-пастки та інші вибухові пристрої» та Протокол ІІІ - «Про запалювальну зброю».

Перша оглядова Конференція держав-учасниць КНЗ схвалила додатковий Протокол IV «Про засліплюючу лазерну зброю» (13 жовтня 1995 р.). Цей протокол розглядається як превентивний захід проти загрози використання лазерних технологій у якості зброї для безпосереднього враження особового складу збройних сил. Протокол IV набрав чинності 30 липня 1998 р.

У листопаді 2003 р. під час щорічної зустрічі держав-учасниць КНЗ був схвалений Протокол V «Про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни», який набув чинності 12 листопада 2006 р.

Оглядові конференції Конвенції скликаються один раз на п'ять років з метою розгляду питань імплементації та сфери застосування Конвенції і протоколів до неї. Крім того, щорічно відбуваються зустрічі країн-учасниць Конвенції та Протоколів до неї, а також – зустрічі експертів.

Участь України у вищевказаних заходах дозволяє захищати та просувати національні інтереси та пріоритети нашої держави у сфері боротьби із вибухонебезпечними предметами – залишками війни.