Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві

Європейська асоціація вільної торгівлі

Загальні відомості

Європейська асоціація вільної торгівлі є зоною вільної торгівлі, яка об’єднує митні території чотирьох європейських країн, які не вступили до Європейського Союзу, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Зона вільної торгівлі забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб.

ЄАВТ була заснована 4 січня 1960 року у м. Стокгольм, Швеція шляхом підписання Стокгольмської угоди про ЄАВТ. Основною метою діяльності ЄАВТ було створення підґрунтя для лібералізації торгівлі промисловими товарами, переробленою сільськогосподарською продукцією, рибою та морепродуктами між країнами-членами цієї міжнародної організації. З часу створення, ЄАВТ встановила тісні торговельні відносини з ЄС та іншими країнами Центральної та Східної Європи, басейну Середземного моря, Азії, Північної та Південної Америки, Близького Сходу та Африки.

Три країни-члени ЄАВТ, зокрема, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія входять до Європейського економічного простору (ЄЕП), угоду про створення якого було укладено у травні 1992 року. ЄЕП об’єднує ринки 27-и країн-членів ЄС та 3-х країн-членів ЄАВТ у спільний ринок обсягом близько 470 млн. споживачів, що робить його найбільшим регіональним інтеграційним об’єднанням у світі. Згідно з результатами проведеного 1992 року референдуму, Швейцарія не вступила до ЄЕП, але розвиває торговельно-економічне співробітництво з ЄС шляхом укладення двосторонніх угод.

В даний час, ЄАВТ укладено 22 угоди про вільну торгівлю (охоплює 31 країн) з наступними партнерами: Албанія, Канада, Чилі, Колумбії, Хорватії, Єгипту, Рада співробітництва арабських держав Перської затоки, Ізраїлю, Йорданії, Кореї, Лівану, Македонії, Мексика, Марокко, Палестинська автономія, Перу, Сербія, Сінгапур, Південноафриканський митний союз, Туніс, Туреччина, Україна.

Розвитокпреференційних торговельно-економічних відносин з ЄС, іншими країнами світу та їх регіональними об’єднаннямизабезпечивЄАВТ доступ до ринків країн, сукупне населення яких складає близько 850млн. споживачів.

Розвитокторговельних відносин з іншими країнами та їх регіональними об’єднаннямивикликавнеобхідністьперегляду країнами-членами ЄАВТ положень Стокгольмської угоди про ЄАВТ. Оновлену угоду було підписано 21 червня 2001 року у м. Вадуц, Ліхтенштейн і вона набула чинності 1 червня 2002 року, одночасно з набуттям чинності пакетом двосторонніх угод між Швейцарією та ЄС. Положення оновленої угоди про ЄАВТ ( Вадуцька конвенція) враховують розвиток торговельних відносин країн-членів ЄАВТ з ЄС та іншими торговельними партнерами. Вадуцька конвенція регулює відносини між країнами-членами ЄАВТ у сфері торгівлі товарами та послугами, конкурентної та інвестиційної політики, економічної та грошової політики, захисту прав інтелектуальної власності тощо.

Організаційна структура ЄАВТ

Рада ЄАВТ є основним робочим органом цієї міжнародної організації в рамках якоїкраїни-члени ЄАВТ проводять переговори, консультації та приймають рішення щодо напрямів діяльності ЄАВТ. Як правило, засідання Ради ЄАВТ відбуваються кожного місяця на рівні Постійних представників країн-членів при ЄАВТ та двічі на рік на рівні міністрів. При прийняттірішень Радою ЄАВТ кожна країна-член має 1 голос. Зазвичай рішення Ради приймаються консенсусом.

На засіданнях Ради обговорюються основні питання, зокрема, відносин ЄАВТ з третіми країнами та питань, пов’язаних з угодами про вільну торгівлю, а також загальний огляд політики щодоЄСтатретіх країн. Рада має широкий мандат для розробки спільної політики та сприяння розвитку зв’язків з іншими державами, союзами держав або міжнародними організаціями.

Рада також розглядає питання взаємовідносин між державами ЄАВТ в рамках Конвенції. Питання, пов’язані з Європейським економічним простором, розглядаються Постійним комітетом у Брюсселі.

Країни-члени по черзі головують в Раді ЄАВТ протягом півріччя.

Рада ЄАВТ складається з Парламентського комітету, Консультаційний комітет, Комітет з питань розвитку відносин з третіми країнами, Комітет експертів у сфері торгівлі, Бюджетний комітет, Комітет з питань технічних бар’єрів в торгівлі, Комітет експертів з митних питань та питань визначення походження товарів

Діяльність ЄАВТ забезпечують три Секретаріати. Секретаріат ЄАВТ у Женеві відповідає за виконання положень Угоди про ЄАВТ та розвиток співробітництва ЄАВТ з третіми країнами, Секретаріат ЄАВТ у Брюсселі – за співробітництво ЄАВТ з ЄС, Секретаріат ЄАВТ у Люксембурзі – за співробітництво ЄАВТ з Європейським агентством з питань статистики (ЄВРОСТАТ).

У Секретаріаті ЄАВТ працює близько 100 співробітників, з яких одна третина знаходяться у Женеві і дві третини в Брюсселі та Люксембурзі.

Секретаріату Женеві забезпечує сприяння у проведенні переговорів щодо угод про вільну торгівлю з країнами, що не є членами ЄС та надає відповідну підтримку Раді ЄАВТ.

Генеральним Секретарем ЄАВТ є Крістін Ф. Арнасон, який очолює Секретаріат ЄАВТ в Женеві з 2012 року.

Економічні відносини між ЄАВТ та Україною

ЄАВТ займає десяте місце у світі щодо торгівлі товарами, а також має значну частку у сфері торгівлі послугами та прямих іноземних інвестицій.

Для України це потенційний ринок з приблизно 13 млн. споживачами з високою купівельною спроможністю та сукупним ВВП, який складає близько 664 млрд. євро.

ЄАВТ та Україна підписали Спільну декларацію про співпрацю у 2000 році.

Переговори щодо угоди про вільну торгівлю між чотирма державами ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія) і Україною були розпочаті у Києві 21 квітня 2009 року.

Угоду про вільну торгівлю було укладено 24 червня 2010 р. під час міністерської конференції ЄАВТ у м. Рейк’явік (Ісландія). Угода набула чинності 1 червня 2012 р.

Збоку України угоду про вільну торгівлю підписано Міністром закордонних справ К. Грищенко. З боку ЄАВТ угоду підписано Міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Ісландії, Міністром закордонних справ Ліхтенштейну, Міністром торгівлі та промисловості Норвегії, Президентом Швейцарської Конфедерації (глава Федерального департаменту з економічних питань).

Угода про вільну торгівлю є всеохоплюючою, включаючи торгівлю товарами (промислові та сільськогосподарські товари, риба та інші морські продукти), торгівлю послугами, інвестиції, спрощення процедур торгівлі, конкуренцію, захист прав інтелектуальної власності та державні закупівлі. Двосторонні угоди з торгівлі сільськогосподарською продукцією, укладені між окремими державами ЄАВТ та Україною також є частиною створеної зони вільної торгівлі між сторонами. Створений Спільний комітет сторін контролюватиме функціонування угоди, яка набуде чинності після її ратифікації у парламентах держав-членів ЄАВТ та України.

Цеперша угода про вільну торгівлю після вступу України до Світової організації торгівлі у 2008 році. Угоду було укладено у короткий період часу, порівняно з іншими подібними переговорами. Це стало можливим через якісний підхід сторін до переговорів, бажання працювати заради досягнення мети і значної підготовчої роботи, виконаної експертами до офіційного раунду переговорів.

Угода буде сприяти подальшому зміцненню економічних зв'язків і сприяння торгівлі та інвестиціям між обома сторонами.

Верховна Рада України на своєму засіданні 7 грудня 2012 ратифікувала угоду про вільну торгівлю між Україною та державами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), а також угоди у сфері сільського господарства між Україною і Норвегією, Україною та Ісландією, а також Україною і Швейцарією.